Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування дозволяє досліджувати виконання місцевих програм і рішень, готувати обґрунтовані рекомендації та подавати їх на обов’язковий розгляд. Пояснюємо, хто може ініціювати цю процедуру, як до неї долучитися жителям і які строки передбачає закон.
Участь жителів у місцевому самоврядуванні охоплює як підготовку рішень, так і контроль за їх виконанням. Чи досягла місцева програма запланованих результатів? Як виконавчі органи ради управляють комунальним майном? Наскільки послідовно громада реалізує свою стратегію розвитку? Такі питання можуть стати предметом громадського оцінювання.
Громадське оцінювання — це форма громадського контролю, яка передбачає аналіз діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, підготовку висновків і пропозицій. Правові засади інструменту визначає стаття 13⁴ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають сприяти його проведенню. від 09.05.2024 № 3703-IX
Оцінювання може стосуватися виконання місцевої цільової програми, реалізації заходів стратегії розвитку, управління комунальним майном або забезпечення відкритості роботи ради. Визначальним є зв’язок обраної теми з повноваженнями відповідного органу чи посадової особи.
Практична цінність цього механізму — у можливості зіставити заплановане з фактичними результатами. Наприклад, під час дослідження місцевої програми варто проаналізувати передбачені заходи, виділені ресурси, звіти виконавців і показники виконання. Це допоможе з’ясувати, які рішення працюють, де виникають труднощі та що доцільно змінити.
Закон визначає перелік суб’єктів, які можуть ініціювати цю процедуру:
Ініціатор має здійснювати діяльність на території відповідної територіальної громади. Отже, окремий житель як фізична особа не є самостійним ініціатором саме цієї процедури за статтею 13⁴. від 09.05.2024 № 3703-IX
Водночас жителі можуть долучатися до оцінювання через співпрацю з організацією або органом самоорганізації населення. Зокрема, допомагати визначити питання для дослідження, надавати інформацію, брати участь в опитуваннях та обговоренні висновків.
Таке залучення допомагає поєднати аналіз документів із досвідом людей, яких стосуються управлінські рішення. Наприклад, звіт про виконання програми доступності можна зіставити з інформацією від жителів про фактичну можливість користуватися відповідними об’єктами чи послугами.
1. Визначити предмет, мету та межі дослідження
Перед початком роботи варто з’ясувати, діяльність якого органу чи посадової особи оцінюватиметься, за який період і на які питання має відповісти дослідження.
Що конкретніше сформульований предмет, то легше визначити необхідні документи та підготувати змістовні висновки. Наприклад, замість загального «оцінити роботу виконавчих органів» доцільно обрати виконання конкретної програми за визначений період.
На цьому етапі також варто встановити критерії аналізу: дотримання строків, виконання запланованих заходів, досягнення показників, доступність інформації. Це практичний підхід до організації дослідження, який допомагає зробити його послідовним і перевірюваним.
2. Подати повідомлення про проведення оцінювання
Ініціатор надсилає повідомлення на ім’я сільського, селищного, міського голови або голови районної у місті, районної чи обласної ради.
У повідомленні необхідно зазначити:
Повнота цих відомостей має значення: невідповідність повідомлення вимогам закону є однією з підстав для відмови у проведенні оцінювання. від 09.05.2024 № 3703-IX
3. Отримати необхідні документи та інформацію
Одночасно з повідомленням ініціатор може подати запит на інформацію. У ньому варто описати потрібні відомості або зазначити вид, назву, реквізити чи зміст документів, необхідних для дослідження.
Документальною основою можуть бути рішення ради, місцеві програми, звіти про їх виконання, бюджетні документи та інші матеріали, пов’язані з предметом оцінювання.
Надання інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. від 09.05.2024 № 3703-IX
4. Отримати розпорядження про сприяння проведенню оцінювання
За результатами розгляду повідомлення відповідний голова видає розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання. Дата видання цього розпорядження є датою початку процедури.
У документі визначають відповідальну посадову особу, заходи сприяння, строки їх виконання та відповідальних виконавців. За потреби утворюють робочу групу. від 09.05.2024 № 3703-IX
Закон передбачає три підстави для відмови: повідомлення не відповідає встановленим вимогам; предмет оцінювання виходить за межі повноважень органів чи посадових осіб місцевого самоврядування; член керівного органу ініціатора є близькою особою члена органу та/або посадової особи, діяльність якої оцінюється.
Копію розпорядження про сприяння або про відмову із зазначенням її підстави та обґрунтування надсилають ініціатору. від 09.05.2024 № 3703-IX
5. Провести аналіз і подати висновки
Ініціатор вивчає отримані матеріали, зіставляє рішення з результатами їх виконання та готує висновки й пропозиції.
У підсумковому документі доцільно чітко розділити встановлені факти, їх оцінку та запропоновані зміни. Кожну рекомендацію варто пов’язати з конкретним висновком: яку проблему вона вирішує, яких дій потребує та до чиїх повноважень належить.
Висновки та пропозиції необхідно подати на ім’я відповідного голови у тримісячний строк із дня початку оцінювання. Відлік ведеться від дати розпорядження про сприяння. Якщо ініціатор не подасть результати у встановлений строк, оцінювання вважається таким, що не відбулося.
Підготовка аналітичного документа — лише частина процедури. Закон передбачає обов’язковий розгляд висновків і пропозицій відповідною радою або виконавчим комітетом у межах їхніх повноважень.
Для виконавчого комітету сільської, селищної чи міської ради встановлено строк 30 робочих днів із дня надходження результатів. Розгляд відбувається за участю ініціаторів. Місцева рада розглядає висновки та пропозиції на наступній черговій сесії.
За результатами відповідна рада або виконавчий комітет приймає рішення, яке підлягає оприлюдненню.
Обов’язковий розгляд не означає автоматичного прийняття всіх рекомендацій. Водночас він забезпечує офіційну процедуру представлення результатів дослідження та ухвалення рішення щодо порушених питань.
Після розгляду ініціатору доцільно відстежувати виконання прийнятого рішення. Це допоможе оцінити практичний результат роботи: чи уточнили місцеву програму, чи змінили порядок інформування жителів, чи вдосконалили відповідний управлінський процес.
Порядок проведення громадського оцінювання визначається законом, статутом територіальної громади, а також рішенням районної чи обласної ради. Тому під час підготовки до процедури варто ознайомитися з відповідними місцевими документами.
Під час розроблення або оновлення статуту територіальної громади доцільно деталізувати організаційні питання в окремому положенні про громадське оцінювання. Зокрема, визначити спосіб подання повідомлення, порядок взаємодії з відповідальною посадовою особою, строки організаційних дій та інформування про розгляд результатів.
Для зручності ініціаторів на сайті ради варто розмістити зрозуміле пояснення процедури, зразок повідомлення, контакти відповідальних осіб і документи щодо проведених оцінювань. Так жителі та організації зможуть простежити весь процес — від початку дослідження до рішення за його результатами.
Місцеве регулювання має конкретизувати процедуру відповідно до закону та забезпечувати зрозумілу взаємодію її учасників.
Для органів місцевого самоврядування громадське оцінювання може стати додатковим джерелом інформації про результати власних рішень. Незалежний аналіз допомагає виявити труднощі у виконанні програм, оцінити доступність послуг і визначити процеси, які потребують доопрацювання.
Для громадських організацій це можливість перетворити запити жителів на предметне дослідження та конкретні пропозиції. Якість такого внеску залежить від достовірності даних, прозорості методів і реалістичності рекомендацій.
Практичний результат оцінювання визначається тим, як його висновки використовують у подальших рішеннях. Послідовність «аналіз — рекомендації — розгляд — відстеження виконання» допомагає пов’язати громадський контроль із підвищенням якості публічного управління та підзвітності місцевого самоврядування.
Матеріал підготовлено Регіональним ресурсним центром громадської участі ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida — Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete), у партнерстві з Фондом Східна Європа.
Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.