Євроінтеграція громад Черкащини: від стратегій до щоденних рішень

Авторка: Ірина Удод — експертка з розвитку громад ГО «Асоціація «Відродження та розвиток».

Євроінтеграція громад — це не лише адаптація законодавства та участь у міжнародних програмах, а й практичні зміни в місцевому управлінні. Стабільне водопостачання, ефективне управління відходами, доступність медичних та адміністративних послуг, раціональне використання бюджетних коштів — усе це напрями, у яких європейські підходи можуть покращувати якість життя жителів. Розглянемо, як громади Черкащини можуть застосовувати ці підходи для підготовки проєктів розвитку, залучення ресурсів та вдосконалення місцевих послуг.

В умовах війни, обмежених бюджетів і кадрового дефіциту органам місцевого самоврядування доводиться ретельніше визначати пріоритети та планувати ресурси. Тому підготовка до членства України в Європейському Союзі має бути пов’язана з актуальними потребами громад. Системна робота з даними, обґрунтоване інвестиційне планування та залучення жителів до ухвалення рішень дозволяють одночасно вирішувати поточні завдання й посилювати інституційну спроможність громад.

ЩО ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

13 жовтня 2026 року Європейський Союз відкрив переговори з Україною за двома напрямами: «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Вони охоплюють питання підприємництва, зайнятості, освіти, цифрових послуг, захисту споживачів та інших сфер, які безпосередньо стосуються розвитку територій.

Водночас відкриття переговорів не означає автоматичного запровадження нових обов’язків для органів місцевого самоврядування. Відповідні зміни впроваджуються поступово — через національне законодавство, державні рішення та механізми реалізації окремих програм.

Для громад цей період є можливістю завчасно підготувати управлінські процеси до нових вимог і стандартів.

Насамперед ідеться про системну роботу з даними, оцінювання потреб жителів, визначення пріоритетів розвитку, фінансове планування та прозорість ухвалення рішень.

Ці підходи мають практичну цінність незалежно від темпів євроінтеграційного процесу. Вони дозволяють громаді ефективніше використовувати власні ресурси, обґрунтовувати інвестиційні потреби та формувати якісні проєктні пропозиції для залучення зовнішнього фінансування.

ЯК ВИЗНАЧИТИ ПРІОРИТЕТНІ ПРОЄКТИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

Практично кожна громада має об’єкти, що потребують ремонту, реконструкції або модернізації: водогони, котельні, заклади освіти й охорони здоров’я, дороги та іншу інфраструктуру.

Однак обмеженість бюджетних ресурсів не дозволяє одночасно реалізувати всі необхідні проєкти. Тому ключове управлінське завдання полягає не лише у визначенні об’єктів, які потребують оновлення, а й в оцінюванні очікуваного результату від інвестицій.

Саме на вдосконалення таких процесів спрямована реформа управління публічними інвестиціями.

Її основна логіка полягає в тому, щоб рішення про фінансування ухвалювалися на основі визначених потреб, обґрунтованих розрахунків та оцінки результатів.

Для підготовки, обліку та відстеження відповідних проєктів використовується цифрова екосистема DREAM.

Водночас якісний інвестиційний проєкт починається не з пошуку фінансування, а з аналізу проблеми, яку громада планує вирішити.

Наприклад, перед модернізацією водогону необхідно встановити:

скільки жителів стикаються з перебоями водопостачання;
на яких ділянках найчастіше виникають аварії;
які обсяги втрат води та витрат електроенергії;
які технічні рішення можуть забезпечити найбільший результат;
скільки коштуватиме реалізація та подальше утримання об’єкта.

На основі цих даних громада може порівняти альтернативні рішення: заміну окремих аварійних ділянок, модернізацію насосного обладнання або комплексну реконструкцію системи.

Окремої уваги потребує оцінювання експлуатаційних витрат. Навіть сучасне обладнання не забезпечить очікуваного ефекту, якщо після завершення проєкту громада не матиме достатньо ресурсів для його обслуговування, ремонту, оплати електроенергії та праці персоналу.

Такий підхід дозволяє оцінювати інвестиції не лише за вартістю будівельних робіт, а й за їхньою довгостроковою ефективністю.

На Черкащині вже є приклади застосування нових механізмів управління публічними інвестиціями. Зокрема, Черкаська міська рада оприлюднює інформацію про відібрані інвестиційні проєкти та розподіл фінансування.

Для інших територіальних громад цей досвід може бути корисним під час організації власних процедур планування, відбору та супроводу проєктів.

ЯК ГРОМАДАМ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ

Європейський Союз підтримує відновлення та розвиток України, зокрема через програму Ukraine Facility, яка передбачає фінансування обсягом до 50 млрд євро протягом 2024–2027 років.

Програма охоплює підтримку державного бюджету, інвестиційні механізми та допомогу в реалізації структурних реформ.

Водночас це не означає, що кожна громада може безпосередньо отримати фінансування з програми. Доступність ресурсів, умови участі та механізми відбору визначаються конкретними інструментами підтримки.

Саме тому територіальним громадам доцільно завчасно формувати портфель пріоритетних проєктів розвитку.

Підготовлений проєкт — це не лише ідея, а й сукупність даних, розрахунків та документів, які підтверджують необхідність і можливість його реалізації.

На початковому етапі важливо:

Визначити проблему та очікуваний результат. Описати, яку потребу громади має задовольнити проєкт і за якими показниками можна буде оцінити його ефективність.
Зібрати вихідні дані. Проаналізувати технічний стан об’єкта, кількість потенційних користувачів, наявні обмеження та можливі альтернативи.
Перевірити правові підстави. Уточнити наявність правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомості та земельні ділянки.
Підготувати попередні фінансові розрахунки. Визначити орієнтовну вартість реалізації, можливі джерела фінансування та майбутні експлуатаційні витрати.
Розподілити відповідальність. Визначити працівників та структурні підрозділи, відповідальні за підготовку документації, координацію і подальший супровід проєкту.

Конкретний перелік документів залежатиме від типу проєкту, його складності та вимог відповідної програми фінансування.

Важливо також розуміти, що внесення проєкту до DREAM саме по собі не гарантує отримання коштів.

Однак якісно підготовлена проєктна документація, обґрунтовані розрахунки та відповідність стратегічним пріоритетам підвищують готовність громади до участі у конкурсних відборах і використання доступних інвестиційних механізмів.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ: ВІД МІСЦЕВИХ ПОТРЕБ ДО СПІВПРАЦІ ГРОМАД

Управління відходами є одним із напрямів, у яких європейські підходи безпосередньо пов’язані з повсякденними потребами жителів.

У Черкаській області затверджено регіональний план управління відходами до 2034 року.

Документ визначає основні напрями переходу до сучасної та екологічно безпечної системи управління відходами, зокрема розвиток інфраструктури оброблення, впровадження роздільного збирання та зменшення обсягів захоронення.

Для територіальних громад реалізація цих завдань потребує насамперед аналізу поточного стану відповідних послуг.

Необхідно оцінити охоплення населених пунктів системою збирання відходів, забезпеченість контейнерами та спеціалізованою технікою, наявність стихійних сміттєзвалищ, логістику перевезення та фактичну вартість послуг.

Отримані дані дозволяють визначити, які зміни є першочерговими та які ресурси потрібні для їх реалізації.

Наприклад, придбання нового сміттєвоза має супроводжуватися розрахунком маршрутів, витрат на пальне, технічне обслуговування та оплату праці.

А встановлення контейнерів для роздільного збирання потребує попередньо визначеної системи транспортування й подальшого оброблення зібраних матеріалів.

Без комплексного планування окремі інвестиції можуть не забезпечити очікуваного результату.

Міжмуніципальне співробітництво як практичний інструмент

Для невеликих територіальних громад перспективним рішенням може бути співробітництво із сусідніми громадами.

Спільне використання техніки, узгодження маршрутів перевезення або створення інфраструктури для оброблення відходів дозволяють розподіляти витрати та ефективніше використовувати наявні ресурси.

Водночас таке співробітництво потребує чітких домовленостей щодо відповідальності сторін, фінансування, організації послуг та контролю їхньої якості.

Не менш важливим є залучення жителів до впровадження змін.

Ефективна система управління відходами залежить не лише від технічної інфраструктури, а й від розуміння людьми правил її використання.

Тому запровадження нових підходів має супроводжуватися інформаційною роботою: поясненням правил сортування, графіків вивезення, порядку користування контейнерами та механізмів звернення у випадку неналежного надання послуг.

Таким чином, розвиток системи управління відходами потребує поєднання інфраструктурних інвестицій, міжмуніципального співробітництва та системної комунікації з жителями.

ДОСТУПНІСТЬ ПОСЛУГ: ЧОМУ ВАЖЛИВО ОЦІНЮВАТИ ВЕСЬ ШЛЯХ ЛЮДИНИ

Ще одним важливим напрямом розвитку територіальних громад є забезпечення доступності публічних послуг.

Доступність не обмежується наявністю пандуса або облаштуванням входу до адміністративної будівлі. Вона передбачає можливість людини самостійно, безпечно та зручно дістатися до необхідної установи й отримати послугу.

Наприклад, оцінювання доступності амбулаторії має охоплювати весь маршрут від зупинки громадського транспорту до кабінету лікаря.

Значення мають стан тротуарів, наявність безпечних переходів, ширина дверних прорізів, зрозуміла навігація, можливість пересування всередині приміщення та доступність санітарних кімнат.

Такий підхід особливо важливий для людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок після поранень, людей старшого віку, батьків із дитячими візочками та інших маломобільних груп населення.

Для сільських територіальних громад додатковим викликом є територіальна віддаленість послуг.

Навіть повністю модернізована будівля може залишатися фактично недоступною для частини жителів, якщо відсутнє належне транспортне сполучення.

Тому під час планування змін важливо враховувати не лише стан приміщень, а й маршрути громадського транспорту, графіки прийому та можливість організації виїзного надання послуг.

Окрему роль у визначенні бар’єрів доступності відіграє участь самих жителів.

Саме користувачі послуг можуть найточніше вказати на труднощі, які не завжди очевидні під час технічного обстеження об’єкта.

Залучення жителів до обговорення майбутніх змін ще на етапі планування дозволяє врахувати різні потреби та уникнути рішень, які формально відповідають вимогам, але не забезпечують належної доступності на практиці.

Для цього громади можуть використовувати наявні механізми громадської участі, зокрема публічні консультації, громадські слухання та інші форми діалогу.

З ЧОГО ПОЧАТИ ГРОМАДІ ТА ЯК МОЖЕ ДОПОМОГТИ ГО АВТР

Впровадження європейських підходів у місцеве управління не обов’язково потребує одночасної реалізації масштабних проєктів.

Першочергове значення має системна організація роботи всередині громади.

Для цього необхідна взаємодія працівників місцевої ради, комунальних підприємств, керівників установ та інших зацікавлених сторін.

Навіть невелика міжсекторальна команда з чітко визначеними завданнями може забезпечити послідовну підготовку та впровадження змін.

На початковому етапі громаді доцільно зосередитися на кількох практичних завданнях: актуалізувати інформацію про потреби жителів, визначити пріоритетні проєкти розвитку, оцінити необхідні ресурси та проаналізувати можливості співробітництва із сусідніми громадами.

Важливо, щоб ці рішення узгоджувалися зі стратегією розвитку територіальної громади та враховували її фінансові й організаційні можливості.

ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» працює над посиленням інституційної спроможності територіальних громад Черкащини та Донеччини, розвитком демократичного врядування та впровадженням механізмів громадської участі.

У межах цього напряму організація може надавати консультаційну та методичну підтримку, проводити навчання, сприяти обміну досвідом і налагодженню партнерств.

Окремою складовою роботи є організація процесів залучення жителів до ухвалення рішень. Досвід ГО АВТР у модерації та фасилітації дозволяє допомагати громадам вибудовувати конструктивний діалог між органами місцевого самоврядування, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами.

Це особливо важливо під час визначення пріоритетів розвитку, підготовки стратегічних документів та обговорення проєктів, які безпосередньо впливають на якість місцевих послуг.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЯК ПОСЛІДОВНИЙ ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ГРОМАД

Для жителів результати євроінтеграційних змін вимірюються насамперед якістю повсякденного життя: стабільністю водопостачання, регулярністю вивезення відходів, доступністю медичних та адміністративних послуг, прозорістю використання бюджетних коштів.

Досягнення цих результатів залежить від здатності громади аналізувати потреби, планувати ресурси, залучати жителів до ухвалення рішень та забезпечувати послідовність їх реалізації.

Євроінтеграція в цьому контексті — не окремий проєкт із визначеним терміном завершення, а довгостроковий процес удосконалення місцевого управління.

Саме системна робота над конкретними завданнями дозволяє громадам Черкащини одночасно підвищувати якість послуг сьогодні та формувати інституційну спроможність для подальшого розвитку в європейському просторі.

ПРО ПРОЄКТ

Стаття підготовлена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа.