Євроінтеграція громад на практиці: що означає відкриття нових переговорних кластерів ЄС

13 жовтня 2026 року в Люксембурзі відбулася четверта Міжурядова конференція між Україною та Європейським Союзом, за результатами якої офіційно відкрито переговори за двома новими тематичними блоками: Кластером 2 «Внутрішній ринок» та Кластером 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

Це рішення є черговим етапом євроінтеграції України, який має значення не лише для центральних органів влади, а й для територіальних громад. Адже адаптація до європейських стандартів поступово впливатиме на місцеву економіку, публічні послуги, цифровізацію, соціальну політику та підходи до стратегічного планування. Розбираємось в деталях з експерткою з розвитку громад ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» — Лілією Дудник.

ЯК ПРАЦЮЄ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС І ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ГРОМАД?

Процес вступу України до Європейського Союзу передбачає поступове узгодження національного законодавства, державних політик та управлінських практик із правом ЄС.

Для організації цього процесу 33 переговорні розділи згруповані у шість тематичних блоків — кластерів. Кожен із них охоплює окремі сфери, у яких Україна має забезпечити відповідність європейським вимогам.

Відкриття кластера означає початок предметних переговорів щодо відповідних напрямів, визначення умов подальшого просування та оцінювання виконання зобов’язань.

Хоча переговори відбуваються на міждержавному рівні, значна частина практичних змін стосуватиметься місцевого самоврядування. Саме громади відповідають за низку сфер, пов’язаних із реалізацією європейських політик: місцевий економічний розвиток, управління комунальними ресурсами, надання публічних послуг, соціальну інфраструктуру та просторове планування.

Тому для органів місцевого самоврядування відкриття нових кластерів — це можливість завчасно визначити, які управлінські процеси, місцеві програми та стратегічні документи потребуватимуть адаптації.

КЛАСТЕР 2 «ВНУТРІШНІЙ РИНОК»: НОВІ ВИМОГИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МІСЦЕВОЇ ЕКОНОМІКИ

Кластер 2 охоплює дев’ять переговорних розділів, пов’язаних із функціонуванням внутрішнього ринку ЄС.

Йдеться про свободу руху товарів, працівників, послуг і капіталу, конкурентну політику, корпоративне право, фінансові послуги, інтелектуальну власність та захист прав споживачів.

Для територіальних громад цей напрям насамперед пов’язаний зі створенням умов для розвитку місцевого підприємництва та поступовою адаптацією економічного середовища до європейських правил.

Що це означає на практиці?

Підтримка місцевого бізнесу. Підприємства, які працюють на території громад, поступово адаптуватимуть свою діяльність до європейських вимог щодо якості продукції, безпечності товарів, захисту споживачів та конкуренції. Органи місцевого самоврядування можуть сприяти цьому через інформаційну підтримку підприємців, розвиток консультаційних сервісів і партнерство з бізнес-об’єднаннями.

Прозорі правила економічної діяльності. Європейські підходи до конкуренції та регулювання ринків підвищують значення прозорості місцевих процедур, рівного доступу підприємців до можливостей і передбачуваності управлінських рішень у межах повноважень громад.

Інвестиційна привабливість. Для залучення інвестицій громадам важливо мати актуальні дані про економічний потенціал, доступні земельні ділянки, інфраструктуру, трудові ресурси та перспективні напрями розвитку.

Водночас відкриття переговорного кластера не означає автоматичного отримання українськими підприємствами всіх прав учасників внутрішнього ринку ЄС. Доступ до окремих можливостей залежить від чинних міжнародних угод, адаптації законодавства та подальших рішень у процесі інтеграції.

Для громад ключовим завданням стає не лише підтримка підприємництва, а й формування місцевого економічного середовища, здатного працювати за європейськими стандартами.

КЛАСТЕР 3 «КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТА ІНКЛЮЗИВНЕ ЗРОСТАННЯ»: ОРІЄНТИРИ ДЛЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ

Кластер 3 об’єднує вісім переговорних розділів. Вони охоплюють цифрову трансформацію та медіа, оподаткування, економічну і монетарну політику, соціальну політику та зайнятість, підприємництво, промисловість, науку, освіту, культуру й митний союз.

Для територіальних громад цей кластер має особливе значення, оскільки його пріоритети безпосередньо пов’язані з довгостроковим соціально-економічним розвитком.

Можна виокремити чотири напрями, які варто враховувати під час стратегічного планування.

1. Цифрова трансформація місцевого самоврядування

Йдеться не лише про переведення адміністративних послуг в електронний формат, а й про вдосконалення управлінських процесів.

Для громад це може передбачати розвиток електронних сервісів, використання відкритих даних, цифрових інструментів громадської участі та інформаційних систем для планування й моніторингу місцевих програм.

2. Розвиток підприємництва та інновацій

Європейські підходи до конкурентоспроможності передбачають підтримку малого й середнього бізнесу, розвиток інноваційної інфраструктури, співпрацю підприємств з освітніми та науковими установами.

На місцевому рівні ці пріоритети можуть реалізовуватися через програми підтримки підприємництва, розвиток індустріальних парків, бізнес-інкубаторів та інших інструментів економічного розвитку — відповідно до ресурсів і потреб конкретної громади.

3. Інклюзивність та соціальна політика

Європейські стандарти передбачають посилення уваги до рівного доступу до послуг, недискримінації, гендерної рівності, зайнятості та соціального захисту.

Для українських громад ці питання мають особливе значення в умовах війни та відновлення.

Зокрема, під час розробки місцевих програм важливо враховувати потреби внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, людей з інвалідністю, молоді та інших груп населення, які можуть стикатися з бар’єрами доступу до послуг і можливостей працевлаштування.

4. Освіта, наука та розвиток людського капіталу

Конкурентоспроможність територій залежить не лише від інфраструктури чи інвестицій, а й від наявності кваліфікованих кадрів.

Тому стратегічне планування має враховувати потреби місцевого ринку праці, розвиток професійної освіти, співпрацю закладів освіти з роботодавцями та можливості для професійного розвитку жителів.

Таким чином, Кластер 3 формує орієнтири для комплексного розвитку громад, у якому економічні, соціальні та управлінські рішення взаємопов’язані.

НА ЯКОМУ ЕТАПІ ПЕРЕГОВОРІВ ПЕРЕБУВАЄ УКРАЇНА?

Станом на кінець жовтня 2026 року Україна офіційно відкрила чотири із шести переговорних кластерів.

Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС» — 15 червня 2026 року.

Охоплює верховенство права, основоположні права, функціонування демократичних інституцій, реформу публічної адміністрації, економічні критерії та інші базові умови вступу.

Цей кластер має особливий статус: він відкривається першим і залишається визначальним для просування переговорного процесу.

Кластер 6 «Зовнішні відносини» — 14 липня 2026 року.

Стосується зовнішніх відносин, зовнішньої політики, безпеки та оборони, а також узгодження відповідних підходів із політиками Європейського Союзу.

Кластер 2 «Внутрішній ринок» — 13 жовтня 2026 року.

Охоплює правила функціонування внутрішнього ринку, конкуренцію, фінансові послуги та захист споживачів.

Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» — 13 жовтня 2026 року.

Включає цифрову трансформацію, промислову та соціальну політику, зайнятість, освіту, науку й інші напрями економічного розвитку.

Відкриття чотирьох кластерів свідчить про перехід до предметної роботи за значною частиною переговорних напрямів. Водночас подальший прогрес залежатиме від виконання визначених умов, упровадження реформ та оцінювання їхніх результатів.

ЯКІ ПЕРЕГОВОРНІ КЛАСТЕРИ ЩЕ НЕ ВІДКРИТО?

Станом на кінець жовтня 2026 року залишаються невідкритими два тематичні блоки, які мають безпосереднє значення для розвитку територіальних громад.

Кластер 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання»

Цей блок охоплює транспортну політику, енергетику, транс’європейські мережі, довкілля та зміну клімату.

Для громад відповідні європейські вимоги пов’язані з такими практичними питаннями, як:

• модернізація систем водопостачання та водовідведення;
• управління побутовими відходами;
• енергоефективність комунальної інфраструктури;
• розвиток сталого транспорту;
• адаптація до зміни клімату та охорона довкілля.

Ці напрями потребують довгострокового планування, значних інвестицій і належної підготовки інфраструктурних проєктів.

Кластер 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»

Кластер охоплює сільське господарство, розвиток сільських територій, безпечність харчових продуктів, рибальство, регіональну політику та координацію структурних інструментів.

Особливе значення для громад має саме політика згуртованості ЄС, спрямована на зменшення територіальних диспропорцій та підтримку збалансованого розвитку регіонів.

Для українських громад підготовка до майбутньої участі в таких механізмах означає необхідність посилювати інституційну спроможність, удосконалювати стратегічне планування та формувати портфелі інвестиційних проєктів.

Водночас відкриття переговорів за цим кластером саме по собі не гарантуватиме доступу до структурних фондів ЄС. Умови фінансування визначатимуться відповідними програмами, правовими механізмами та подальшими рішеннями.

Україна заявила про намір відкрити обидва кластери до кінця 2026 року. Проте фактичні строки залежатимуть від рішень держав — членів Європейського Союзу.

ЩО ГРОМАДАМ ВАРТО ВРАХУВАТИ ВЖЕ ЗАРАЗ?

Євроінтеграція громад — це не окремий напрям діяльності, який можна додати до стратегії розвитку. Європейські принципи та стандарти поступово мають інтегруватися в систему місцевого управління, планування й реалізації публічних політик.

Відкриття нових переговорних кластерів дає громадам підстави переглянути власні підходи до визначення стратегічних пріоритетів.

Насамперед доцільно зосередитися на кількох практичних завданнях.

Аналіз стратегічних документів. Оцінити, наскільки чинні стратегії розвитку та місцеві програми враховують цифрову трансформацію, конкурентоспроможність, інклюзивність, екологічну сталість і розвиток людського капіталу.

Оцінка інституційної спроможності. Визначити, чи мають органи місцевого самоврядування достатні кадрові, організаційні та аналітичні ресурси для підготовки й реалізації проєктів відповідно до європейських вимог.

Формування проєктного портфеля. Перейти від загальних намірів до конкретних інвестиційних і розвиткових проєктів із визначеними цілями, бюджетами, показниками результативності та потенційними джерелами фінансування.

Залучення зацікавлених сторін. Забезпечити участь місцевого бізнесу, громадських організацій, освітніх установ і жителів у визначенні пріоритетів розвитку. Це дозволяє враховувати реальні потреби території та підвищувати якість управлінських рішень.

При цьому важливо розмежовувати обов’язкові вимоги законодавства, які вже діють, і перспективні зміни, що перебувають на етапі переговорів. Такий підхід допоможе громадам реалістично планувати ресурси та послідовність дій.

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ГРОМАД

Адаптація до європейських стандартів потребує не лише нормативних змін, а й практичної підтримки органів місцевого самоврядування. Громадські організації та експертні середовища можуть відігравати важливу роль у цьому процесі — допомагати громадам аналізувати нові вимоги, визначати пріоритети розвитку та впроваджувати відповідні управлінські рішення.

ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» системно працює у напрямі демократичного врядування із 2011 року. За цей час організація накопичила практичний досвід розвитку місцевої демократії, посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування, стратегічного планування та впровадження механізмів громадської участі.

Після вимушеного переміщення до Черкас у 2022 році АВТР продовжила свою діяльність, поширивши накопичений у Донецькій області досвід на громади Черкащини. Відтоді організація налагодила співпрацю з 15 територіальними громадами Черкаської області, надаючи експертну та методичну підтримку в питаннях стратегічного розвитку, демократичного врядування й залучення громадян до ухвалення місцевих рішень.

Практична робота з громадами охоплює проведення стратегічних сесій, аналіз місцевих потреб і ресурсів, підтримку розробки стратегій розвитку, удосконалення інструментів громадської участі та посилення управлінських компетенцій. Особливу увагу приділяємо тому, щоб стратегічні документи не залишалися формальними планами, а ставали основою для конкретних рішень, проєктів та вимірюваних результатів.

У контексті євроінтеграції цей досвід дозволяє поєднувати загальноєвропейські підходи з реальними потребами та можливостями українських громад. Адже впровадження європейських стандартів на місцевому рівні потребує не лише розуміння законодавчих вимог, а й здатності адаптувати їх до конкретних управлінських процесів.

Саме тому одним із пріоритетів АВТР залишається розвиток спроможності громад самостійно планувати зміни, залучати жителів до ухвалення рішень та формувати довгострокові пріоритети відповідно до принципів демократичного врядування і сталого розвитку.

ВІД ПЕРЕГОВОРІВ ДО ПРАКТИЧНИХ РІШЕНЬ

Відкриття нових переговорних кластерів розширює перелік напрямів, за якими Україна здійснюватиме адаптацію до стандартів Європейського Союзу.

Для територіальних громад це насамперед орієнтир для довгострокового планування. Підготовка до європейських вимог має відбуватися послідовно: від аналізу місцевих потреб і наявних ресурсів до оновлення стратегічних документів, розвитку управлінських компетенцій та реалізації конкретних проєктів.

Практичний результат євроінтеграції на місцевому рівні визначатиметься не кількістю відкритих переговорних кластерів, а спроможністю громад перетворювати європейські принципи на якісні публічні послуги, конкурентоспроможну економіку та сталі управлінські рішення.

ПРО ПРОЄКТ

Матеріал підготовлено Регіональним ресурсним центром громадської участі ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida — Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete), у партнерстві з Фондом Східна Європа.

Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.