Статути громад Черкащини: перші результати дослідження 66 громад

ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» проводить комплексне дослідження стану статутів територіальних громад Черкащини та механізмів громадської участі. У межах проєкту «Народовладдя Черкащини» аналіз охоплює всі 66 територіальних громад Черкаської області. Станом на 15 вересня 2026 року команда отримала 64 відповіді на інформаційні запити та сформувала перші результати щодо статутів, стратегій розвитку, стратегічної екологічної оцінки й доступності контактної інформації.

66 ГРОМАД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Перший етап проєкту передбачає кабінетний аудит усіх 66 територіальних громад Черкаської області. Його мета — оцінити стан нормативного забезпечення місцевого самоврядування та визначити, наскільки громади готові до впровадження оновлених законодавчих вимог щодо участі жителів.

Для збору інформації команда ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» направила 66 інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування.

Станом на 15 вересня 2026 року отримано 64 відповіді, що становить майже 97% від загальної кількості громад області.

Дві громади на момент підбиття попередніх підсумків не надали відповідей. Цей факт також буде враховано в дослідженні як окремий показник доступності публічної інформації.

Водночас відсутність відповіді на запит не є достатньою підставою для загального висновку про інформаційну закритість громади. Для об’єктивної оцінки необхідно враховувати строки, обставини та інші доступні джерела інформації.

Аналіз охоплює чотири основні напрями: наявність статутів територіальних громад, стратегій розвитку, звітів про стратегічну екологічну оцінку та актуальність контактної інформації на офіційних сайтах.

СТАТУТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЧЕРКАЩИНИ: СТАН РОЗРОБКИ

Одним із ключових напрямів дослідження є аналіз статутів територіальних громад та їх відповідності оновленому законодавству.

За попередніми результатами серед 64 громад, які надали відповіді:

• 33 громади мають затверджений статут;
• 24 громади перебувають на етапі його розробки;
• 7 громад не мають статуту.

Таким чином, 51,6% громад-респондентів уже мають затверджений документ, ще 37,5% працюють над його розробкою.

Ці результати набувають особливого значення у зв’язку з набранням чинності Законом України №3703-IX щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування. До 1 січня 2027 року територіальні громади мають привести свої статути у відповідність до оновлених законодавчих вимог.

Водночас наявність затвердженого статуту не означає його автоматичної відповідності чинному законодавству. Документ може потребувати змін у частині регулювання механізмів участі жителів, процедур проведення громадських слухань, загальних зборів, внесення місцевих ініціатив та інших форм місцевої демократії.

Саме тому наступні етапи проєкту передбачають не лише перевірку наявності статутів, а й аналіз їхнього змісту та практичних можливостей застосування.

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ: 59 ГРОМАД МАЮТЬ ЗАТВЕРДЖЕНІ ДОКУМЕНТИ

Окрему увагу під час дослідження приділено стратегічному плануванню розвитку територіальних громад Черкаської області.

За отриманими даними:

• 59 громад мають затверджену стратегію розвитку;
• 3 громади перебувають на етапі її розробки;
• 2 громади не мають стратегії.

Отже, понад 92% громад, які надали відповіді, мають затверджені стратегічні документи.

Стратегія розвитку визначає довгострокові пріоритети громади, формує основу для планування ресурсів, залучення інвестицій та реалізації місцевих програм.

Однак наявність документа є лише одним із показників стратегічного планування. Не менш важливими залишаються якість його розробки, актуальність визначених цілей та залучення жителів до реалізації й моніторингу.

Саме тут статут територіальної громади та стратегія розвитку взаємодоповнюють один одного. Стратегія визначає пріоритети розвитку, а статут закріплює механізми, через які жителі можуть впливати на формування та реалізацію місцевих рішень.

СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА: ЩО ПОКАЗАЛИ ПЕРШІ ДАНІ

Ще одним напрямом дослідження стала наявність звітів про стратегічну екологічну оцінку (СЕО).

За попередніми результатами:

• 28 громад мають звіт про СЕО;
• 3 громади перебувають на етапі його розробки;
• 33 громади не мають такого звіту.

Стратегічна екологічна оцінка дозволяє враховувати можливі наслідки реалізації документів державного планування для довкілля та здоров’я населення ще на етапі їх підготовки.

Для територіальних громад це важливий інструмент інтеграції екологічних аспектів у стратегічне планування та забезпечення сталого розвитку.

Водночас відсутність звіту про СЕО не обов’язково свідчить про порушення законодавства. Необхідно враховувати, чи підлягав відповідний документ процедурі оцінки, коли він був затверджений та які законодавчі вимоги застосовувалися на момент його розробки.

Тому отримані показники є підставою для подальшого аналізу, а не остаточною оцінкою дотримання громадами вимог законодавства.

ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ: У 21 ГРОМАДІ ВИЯВЛЕНО НЕАКТУАЛЬНІ КОНТАКТИ

Окрім аналізу нормативних документів, команда проєкту перевірила актуальність контактної інформації на офіційних сайтах територіальних громад.

У 21 громаді виявлено неактуальні номери телефонів. Це майже третина громад, щодо яких отримано попередні дані.

Актуальність контактної інформації безпосередньо впливає на доступність місцевого самоврядування для жителів.

Неактуальний телефон може ускладнювати отримання консультацій, звернення до посадових осіб, уточнення інформації про адміністративні послуги та участь у місцевих процесах.

При цьому забезпечення доступності інформації не потребує складних інституційних змін. Регулярна перевірка контактів, своєчасне оновлення офіційного сайту та визначення відповідальних за інформаційне наповнення дозволяють усунути значну частину таких перешкод.

Цей показник демонструє, що розвиток місцевої демократії залежить не лише від нормативного регулювання, а й від якості повсякденної комунікації між органами місцевого самоврядування та жителями.

НАСТУПНИЙ ЕТАП — ВІД КАБІНЕТНОГО АУДИТУ ДО ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Представлені результати відображають попередній стан дослідження на 15 вересня 2026 року. Вони формують аналітичну основу для наступних етапів проєкту «Народовладдя Черкащини».

Подальша робота передбачає проведення інтерв’ю та фокус-груп із представниками територіальних громад. На момент публікації заходи вже проведені, ведеться аналіз отриманих даних. Наступним кроком буде ГАП-аналіз — визначення розривів між вимогами Закону №3703-IX та реальними практиками забезпечення участі жителів.

Це дозволить оцінити не лише наявність нормативних документів, а й те, наскільки передбачені ними механізми працюють на практиці та які перешкоди виникають під час їх впровадження.

За результатами комплексного дослідження всіх 66 громад Черкаської області команда ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» підготує практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування та Черкаської обласної військової адміністрації.

Перші результати вже дозволяють визначити напрями, які потребують подальшої уваги: оновлення статутів, якість стратегічного планування, застосування екологічної оцінки та доступність публічної інформації.

Наступне завдання — з’ясувати причини виявлених розбіжностей і запропонувати рішення, які громади зможуть застосувати на практиці. Саме такий підхід дозволяє перейти від кількісних показників до системного вдосконалення механізмів місцевої демократії.

ПРО ПРОЄКТ

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа.

Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.