Підсумки «Студії Сходу»: від голосів спільноти до рекомендацій для відновлення

У Києві відбулася спільна підсумкова конференція консорціуму та третього етапу «Студії Сходу» ГО «Асоціація «Відродження та розвиток». Захід об’єднав понад 80 представників внутрішньо переміщених осіб, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, донорських структур та медіа.

Команда АВТР представила результати шести консультаційних сесій, під час яких вихідці з Донецької та Луганської областей визначали проблеми, пропонували рішення та розробляли конкретні плани дій. Ця робота стала основою для аналітичного звіту та policy brief із рекомендаціями щодо залучення спільноти Сходу до процесів відновлення.

ШІСТЬ МІСТ І 184 УЧАСНИКИ: ЯК ЗБИРАЛИ ДАНІ

Навесні 2026 року команда поставила перед собою завдання почути вихідців із Донецької та Луганської областей напряму — не лише визначити проблеми, а зрозуміти, які рішення вони самі вважають реалістичними.

Консультаційні сесії відбулися у Черкасах, Дніпрі, Львові, Івано-Франківську, Ужгороді та Києві. Загалом до них долучилися 184 учасники. Робота проходила за методологією DIY4Change, затвердженою Радою Європи, а адаптований під проєкт цифровий інструмент допоміг швидше збирати та опрацьовувати напрацювання учасників.

Логіка роботи передбачала послідовний перехід від визначення проблеми до планування конкретних дій. У результаті учасники сформулювали 909 проблем і викликів, запропонували 665 ідей та пропозицій, а 114 із них довели до покрокових планів із визначенням першого кроку, відповідальних, партнерів та часових рамок.

96% ГОТОВІ ДОЛУЧАТИСЯ ДО ВІДНОВЛЕННЯ СХОДУ

Один із ключових результатів дослідження стосується збереження зв’язку людей зі своїми громадами походження. 96% учасників і сьогодні вважають себе частиною Сходу України, і стільки ж заявили про готовність особисто долучатися до його відновлення. Водночас 62% відчувають себе частиною громади, в якій проживають зараз. У policy brief наголошується, що це свідчить про адаптацію в нових умовах, але не означає автоматичного розриву з громадою походження.

Дослідження також показало фактори, які обмежують готовність людей до активнішої участі. 74% назвали психологічну втому та зосередженість на виживанні, 64% — розпорошеність спільноти. Це важливий контекст для розробки механізмів участі: сама наявність платформ чи інструментів ще не гарантує, що люди матимуть ресурс ними користуватися.

ВІД ДОСЛІДЖЕННЯ — ДО РІШЕНЬ У ПУБЛІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ

Результати «Студії Сходу» показали й готовність спільноти брати на себе відповідальність за частину змін. Коли учасники визначали проблеми, 44% із них були віднесені до рівня держави. Водночас серед запропонованих рішень 55% учасники сформулювали на рівні власної громади. Це демонструє партнерський підхід: самостійно працювати з питаннями, які можна вирішити локально, і виносити на державний рівень ті, що потребують відповідних повноважень або законодавчих змін.

Policy brief структурує рекомендації для трьох основних груп: держави, обласних адміністрацій та місцевої влади, а також донорських і громадських організацій.

Серед запропонованих напрямів — визнання релокованих спільнот Сходу партнерами у відновленні, розвиток дистанційних і гібридних механізмів громадської участі, забезпечення зрозумілого зворотного зв’язку на звернення жителів, підтримка мережі учасників та супровід напрацьованих ними планів. Окремий акцент зроблено на поєднанні онлайн- та офлайн-форматів участі: 88% учасників вважають оптимальним саме змішаний формат.

СПІЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ КОНСОРЦІУМУ

Підсумкова конференція стала майданчиком не лише для представлення результатів «Студії Сходу», а й для об’єднання напрацювань партнерських організацій.

Під час заходу ВГО «Асоціація самоорганізації населення» представила «Путівник із впровадження дистанційних та гібридних форм участі жителів». Також були презентовані результати роботи ГО «Громадська ініціатива Луганщини». У policy brief «Студії Сходу» ці напрацювання розглядаються як взаємодоповнювальні складові роботи консорціуму.

Такий формат дозволяє перейти від окремих досліджень та інструментів до системного бачення того, як забезпечити участь жителів релокованих громад у процесах, що визначатимуть майбутнє їхніх територій.

ЩО ДАЛІ

Завершення третьої фази не означає завершення роботи з напрацьованими результатами.

Аналітичний звіт планується передати до профільного міністерства як основу для подальшого формування рекомендацій державної політики відновлення Сходу. Водночас передбачено продовження роботи діалогового майданчика «Студії Сходу», щоб зберегти сформовану мережу, працювати з результатами дослідження та розвивати напрацьовані учасниками ідеї.

Policy brief формулює ключовий висновок цієї роботи: згуртованість релокованих спільнот має практичне значення для майбутнього відновлення. Збереження зв’язків, довіри та можливості впливати на рішення сьогодні створює основу для участі людей у відновленні та реінтеграції громад у майбутньому.

Детальніше ознайомитися з ключовими висновками та рекомендаціями можна у Policy Brief Підсумки «Студії Сходу», а повна методологія дослідження, результати за містами й секторами, аналіз інструментів участі та рекомендації представлені у повному Аналітичному звіті.

Policy Brief Підсумки «Студії Сходу»

Аналітичний звіт та додатки

ПРО ПРОЄКТ

Захід відбувся в межах проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІІ)».

Проєкт реалізується ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» у співпраці з

• ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»
• ГО «Центр політико-правових реформ»
• ГО «Громадська ініціатива Луганщини»

за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та експертно-методичного супроводу ГО «Форум розвитку громадянського суспільства».