Статут територіальної громади — основний документ місцевої демократії. Він визначає не загальні принципи, а конкретні правила: скільки підписів потрібно для петиції, як скликаються збори жителів, в який спосіб рада звітує перед громадою.
Після набрання чинності Законом України №3703 розробка або актуалізація Статуту стала обов’язком для більшості громад. Закон розширив перелік питань, які документ має врегулювати, і встановив чіткі вимоги до його змісту.
Від якості цього процесу залежить, чи стане Статут реальним інструментом участі, або залишиться формальним документом на сайті громади.
Статут територіальної громади не є формальністю чи декларативним документом. Саме він визначає правила взаємодії жителів із місцевою владою. У ньому встановлюється порядок проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і загальних зборів, визначаються вимоги до електронних петицій, механізми звітування самоврядування та інші процедури участі.
Якщо такі правила не визначені або сформульовані нечітко, багато питань вирішуються ситуативно. Натомість якісний Статут забезпечує зрозумілі та однакові правила для всіх.
Відповідно до Закону України №3703 «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування», Статут повинен визначати щонайменше:
Розробка Статуту територіальної громади — це послідовний процес, який поєднує організаційну, аналітичну та консультаційну роботу. Практика показує, що саме якість цього процесу визначає, наскільки ефективним буде документ після його затвердження. Якщо окремі етапи пропустити або провести формально, навіть добре підготовлений текст може не відповідати реальним потребам громади.
Першим етапом є формування робочої групи, яка координуватиме весь процес підготовки Статуту. Її склад затверджується розпорядженням голови громади, а разом із персональним складом доцільно одразу затвердити положення про діяльність робочої групи, порядок ухвалення рішень та організацію засідань.
Ефективність роботи значною мірою залежить від того, наскільки збалансованим буде склад групи. До неї варто залучати представників місцевої ради, виконавчих органів, старост, громадських організацій, бізнесу, освітніх та медичних установ, молоді, внутрішньо переміщених осіб і незалежних експертів. Такий підхід дозволяє врахувати різні точки зору ще до початку написання документа та уникнути необхідності кардинальних змін на завершальних етапах.
Після формування складу відбувається перше засідання, яке має переважно організаційний характер. На цьому етапі учасники погоджують регламент роботи, визначають графік засідань, розподіляють відповідальність між членами групи та домовляються про порядок підготовки окремих розділів Статуту.
Саме зараз формується спільне розуміння майбутнього документа. Важливо, щоб кожен учасник усвідомлював свою роль, адже розробка Статуту — це не робота однієї юридичної служби, а спільний процес багатьох фахівців. Чіткий розподіл завдань допомагає уникнути дублювання роботи та пришвидшує підготовку документа.
Саме цей етап можна вважати центральним у всій роботі над Статутом. Робоча група переходить від організаційних питань до визначення конкретних механізмів місцевої демократії, які діятимуть у громаді.
Під час засідання визначаються вимоги до місцевих ініціатив, електронних петицій, громадських слухань, загальних зборів жителів, консультацій із громадськістю та інших інструментів участі. Також обговорюються кількість необхідних підписів, строки розгляду пропозицій, порядок їх подання та відповідальність органів місцевого самоврядування за реагування.
Саме на цьому етапі формується баланс між доступністю інструментів участі для жителів і можливістю органів місцевого самоврядування якісно їх адмініструвати. Надмірно складні процедури можуть зробити участь громадян формальною, тоді як занадто спрощені механізми здатні створити надмірне адміністративне навантаження.
Після опрацювання всіх тематичних блоків робоча група переходить до формування єдиного проєкту документа. На цьому етапі всі напрацьовані положення узгоджуються між собою, перевіряються на відповідність чинному законодавству та логіку внутрішньої структури.
Якщо громада планує використовувати окремі положення щодо громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів чи інших механізмів участі як додатки до Статуту, вони також готуються одночасно. Такий підхід полегшує подальше оновлення окремих процедур без внесення змін до основного тексту документа.
Після підготовки проєкту розпочинається один із найважливіших етапів — громадські обговорення. Законодавство визначає мінімальні вимоги до цього процесу, однак практика свідчить, що формального оприлюднення документа на офіційному сайті недостатньо.
Ефективне обговорення передбачає поєднання кількох форматів: відкритих зустрічей, громадських слухань, письмового збору пропозицій та консультацій у старостинських округах. Це особливо важливо для великих громад, де жителі віддалених населених пунктів не завжди мають можливість брати участь у заходах в адміністративному центрі.
Такий підхід дозволяє отримати конструктивні пропозиції, виявити потенційні ризики ще до затвердження документа та підвищує рівень довіри до майбутнього Статуту.
Після завершення консультацій робоча група систематизує всі отримані пропозиції та аналізує їх відповідність законодавству, інтересам громади й структурі документа. Кожна пропозиція повинна бути розглянута, а рішення щодо її врахування або відхилення — обґрунтованим.
На цьому етапі формується фінальна редакція Статуту, яка враховує результати громадського обговорення та готова до винесення на розгляд місцевої ради.
Завершальним етапом є розгляд проєкту на пленарному засіданні місцевої ради. Після ухвалення відповідного рішення Статут набуває чинності та стає базовим документом, який регулює взаємодію жителів із органами місцевого самоврядування.
Водночас робота на цьому не завершується. Законодавство, практика застосування інструментів участі та потреби громади змінюються, тому Статут має періодично переглядатися й актуалізуватися. Саме регулярний аналіз його реалізації дозволяє підтримувати документ сучасним, ефективним і таким, що відповідає очікуванням жителів.
Практика показує, що успішний Статут — це насамперед результат якісного процесу. Якщо документ готується лише вузьким колом посадових осіб, він часто не враховує реальні потреби громади.
Натомість участь депутатів, старост, представників громадського сектору, бізнесу та жителів дозволяє сформувати правила, які є зрозумілими, збалансованими та підтримуються громадою.
Саме тому сучасний підхід до розробки Статуту передбачає не формальне погодження документа, а відкритий процес співпраці між владою та жителями.
Регіональний ресурсний центр громадської участі ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» консультує територіальні громади щодо розробки та актуалізації Статутів відповідно до вимог законодавства.
Маючи практичний досвід супроводу громад у розробці Статутів ми допомагаємо організувати роботу робочих груп, провести громадські консультації, підготувати проєкт документа та забезпечити його відповідність чинному законодавству і сучасним підходам до демократичного врядування.