Політика згуртованості ЄС: як громадам пов’язати стратегії з інвестиціями

Розділ 22 переговорів про вступ України до ЄС — «Регіональна політика та координація структурних інструментів» — безпосередньо стосується стратегічного планування розвитку територій. Для українських громад це означає необхідність узгоджувати місцеві пріоритети з регіональними та державними стратегіями, а також пов’язувати їх із конкретними інвестиційними проєктами.

ВІД СТРАТЕГІЇ ДО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЄКТУ

Політика згуртованості ЄС передбачає системний підхід до розвитку територій, за якого стратегічні документи різних рівнів доповнюють один одного.

В українській системі планування цей зв’язок має таку логіку:

• Державна стратегія регіонального розвитку визначає загальнонаціональні пріоритети.
• Регіональні стратегії враховують особливості, потреби та потенціал областей.
• Стратегії розвитку територіальних громад конкретизують місцеві цілі та завдання.
• Середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій визначають інвестиційні пріоритети та потреби в ресурсах.
• Проєктні портфелі об’єднують ініціативи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей.

Таким чином, кожен інвестиційний проєкт має відповідати конкретній стратегічній цілі, розв’язувати визначену проблему та передбачати вимірюваний результат.

Україна поступово адаптує підходи до регіонального розвитку відповідно до принципів політики згуртованості ЄС. Зокрема, триває робота над узгодженням стратегічного, просторового та інвестиційного планування, що має забезпечити послідовний зв’язок між пріоритетами розвитку територій і реалізацією конкретних проєктів.

П’ЯТЬ ПРІОРИТЕТІВ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Підготовка до впровадження європейських підходів потребує уваги до п’яти складових стратегічного управління.

• 1. Узгодженість стратегій. Цілі розвитку громади мають відповідати регіональним і державним пріоритетам, водночас враховуючи місцеві потреби. Йдеться не про копіювання документів, а про узгодження напрямів розвитку.
• 2. Реалістичність цілей. Стратегічні рішення повинні спиратися на аналіз демографічної ситуації, економічного потенціалу, інфраструктури, безпекових викликів і ресурсів громади.
• 3. Зв’язок із публічними інвестиціями. Стратегічні цілі необхідно підкріплювати конкретними проєктами, визначеними строками реалізації, потребами у фінансуванні та очікуваними результатами.
• 4. Моніторинг результатів. Ефективність розвитку варто оцінювати не лише за кількістю реалізованих проєктів чи використаних коштів, а й за змінами в доступності послуг, стані інфраструктури та якості життя жителів.
• 5. Партнерство та громадська участь. Залучення жителів, бізнесу, громадських організацій, освітніх і наукових установ допомагає визначати реальні потреби території та формувати обґрунтовані рішення.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ВЖЕ ЗАРАЗ?

Підготовка до впровадження політики згуртованості ЄС створює передумови для переходу від окремих, не завжди пов’язаних між собою ініціатив до системного управління розвитком територій.

Для громад ключовим стає не лише питання, які проєкти необхідно реалізувати, а й те, яку стратегічну проблему вони розв’язують, як узгоджуються з розвитком регіону та який результат отримають жителі.

Саме послідовний зв’язок між стратегічними цілями, інвестиційними рішеннями та оцінюванням результатів дозволяє громадам підвищувати якість планування, ефективніше використовувати ресурси й поступово наближатися до принципів політики згуртованості ЄС.

ПРО ПРОЄКТ

Матеріал підготовлено Регіональним ресурсним центром громадської участі ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida — Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete), у партнерстві з Фондом Східна Європа.

Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.