Скільки підписів потрібно для громадської ініціативи, петиції чи слухань?

Кількість підписів для місцевої ініціативи, електронної петиції, громадських слухань чи загальних зборів часто викликає запитання у жителів громад. Багато хто вважає, що ця цифра визначена законом. Насправді для більшості інструментів громадської участі рішення ухвалює сама територіальна громада та закріплює його у своєму Статуті. Саме від правильно визначеного порогу залежить, чи буде механізм участі реально працювати.

ЧОМУ ЗАКОН НЕ ВСТАНОВЛЮЄ ЄДИНИЙ ПОРІГ

Для електронних петицій до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів законодавство дійсно встановлює чітку вимогу — 25 000 підписів протягом трьох місяців.

На рівні територіальних громад ситуація інша. Для місцевих ініціатив, електронних петицій до органів місцевого самоврядування, громадських слухань, загальних зборів жителів та інших інструментів громадської участі закон не визначає єдину кількість підписів.

Такий підхід не є випадковим. Українські громади суттєво відрізняються між собою за кількістю жителів, площею, структурою населених пунктів та організацією місцевого самоврядування. Однаковий поріг був би надто низьким для великих громад і водночас практично недосяжним для невеликих.

Саме тому законодавство залишає це рішення на розсуд територіальної громади.

ДЕ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ПІДПИСІВ

Умови застосування інструментів громадської участі громада закріплює у Статуті територіальної громади або у відповідних додатках до нього.

Якщо у вашій громаді Статуту ще немає або він потребує актуалізації відповідно до Закону №3703 — ми підготували покроковий алгоритм його розробки: від створення робочої групи до затвердження на сесії ради. Читайте статтю

Саме там визначаються:

• кількість підписів;
• строки їх збору;
• порядок подання;
• процедура розгляду органами місцевого самоврядування.

Таким чином саме Статут створює зрозумілі правила взаємодії між жителями та місцевою владою.

ЧОМУ ВАЖЛИВО ЗНАЙТИ ПРАВИЛЬНИЙ БАЛАНС

Визначаючи поріг підписів, громада фактично шукає баланс між відкритістю та ефективністю роботи органів місцевого самоврядування.

Якщо необхідна кількість підписів занадто низька, рада може отримувати значну кількість дрібних або ситуативних ініціатив. Це збільшує адміністративне навантаження та ускладнює розгляд питань, які мають справді широкий суспільний інтерес.

Водночас надто високий поріг також створює проблему. Жителям стає складно скористатися своїм правом на участь, навіть якщо питання є важливим для громади. У результаті інструмент формально існує, але практично не використовується.

Саме тому поріг має бути достатнім для підтвердження суспільної підтримки, але не настільки високим, щоб перетворити участь на формальність.

МОДЕЛЬ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ

Фахівці Регіонального ресурсного центру громадської участі ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» підготували модель визначення кількості підписів, яка враховує масштаб громади та практику застосування інструментів участі.

Запропонований підхід спирається на:

• законодавство України;
• принципи Європейської хартії місцевого самоврядування;
• багаторічний практичний досвід супроводу громад під час розробки та оновлення Статутів.

Для різних інструментів участі можуть застосовуватися різні порогові значення, адже вони мають різний рівень впливу та різні процедури реалізації.

Наприклад, для місцевої ініціативи модель передбачає поріг від 10 підписів у невеликих громадах до 80 підписів у громадах із населенням понад 10 тисяч жителів.

Для електронних петицій та громадських слухань рекомендується вищий рівень підтримки — від 20 до 300 підписів залежно від кількості жителів громади.

Для загальних зборів жителів доцільно застосовувати інший принцип — орієнтовно 1% від кількості жителів відповідної території, а для конференції жителів — представництво делегатів за визначеним у Статуті нормативом.

Рекомендовані порогові значення не є жорстким стандартом, а методичною моделлю для розроблення Статуту територіальної громади. Вони дозволяють врахувати пропорційність між кількістю жителів і рівнем підтримки, необхідним для започаткування відповідної процедури. Такий підхід допомагає громадам встановлювати прозорі, обґрунтовані та однакові правила застосування інструментів громадської участі, мінімізуючи ризик як надмірних обмежень, так і зловживань механізмами участі.

СТАТУТ ГРОМАДИ — ОСНОВА ЕФЕКТИВНОЇ УЧАСТІ

Статут територіальної громади визначає не лише перелік інструментів громадської участі, а й правила їх практичного застосування. Саме тому його якість безпосередньо впливає на можливість жителів брати участь у прийнятті місцевих рішень.

Чіткі, зрозумілі та збалансовані вимоги щодо кількості підписів допомагають забезпечити ефективну взаємодію між жителями та органами місцевого самоврядування. Коли правила є реалістичними, інструменти участі використовуються частіше, а громада отримує більше можливостей для конструктивного діалогу та спільного вирішення місцевих питань.

Саме тому під час оновлення Статутів громад важливо приділяти увагу не лише формальному приведенню документів у відповідність до законодавства, а й створенню механізмів, які реально працюватимуть у конкретній громаді.

ПРО ПРОЄКТ

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) у партнерстві з Фондом Східна Європа.

Зміст цього матеріалу є відповідальністю ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії, Уряду Швеції та Фонду Східна Європа.